Телефони в школах: «за» і «проти»

Навіщо заборонили та як реалізовують

Заборона смартфонів у школах — неабияка подія для країни, де лише один з чотирнадцяти учнів не має власного телефону. Для порівняння, в Україні таких — кожен п’ятий. Із наступного навчального року учні 6-15 років не зможуть користуватися мобільними навіть на перерві. До речі, обіцянка піти на цей крок була частиною передвиборної кампанії нинішнього президента Франції  Еммануеля Макрона. За словами представників місцевого Міністерства освіти, такі заходи допоможуть вберегти здоров’я дітей.

Діти, батьки та вчителі займають різко протилежні позиції із цього приводу, але сходяться в одному: гаджети вже все одно захопили навчальні заклади, добре це чи ні. А заборона — це контрреволюція в освіті.

Плану реалізації рішення уряду ще немає. Якщо доведеться перевіряти сумки учнів, у цьому мають задіяти 200 тисяч вчителів. Якщо залишати смартфони в спеціальних шафках, то їх необхідно додатково встановити аж три мільйони. Розглядають навіть створення хвильових перешкод чи використання фургонів біля навчальних закладів, куди діти віддаватимуть гаджети на зберігання до кінця занять.

Аргументи прибічників

1. Поліпшиться успішність

За даними дослідження Лондонської школи економіки, там, де були заборонені смартфони, результати тестів покращилися на 6%. Проте заборона використовувати мобільні лише на уроках не дає результатів: понад половина учнів потайки порушують правило. Отож списування з гаджетів усе одно трапляється.

Навіть якщо звук відключений, телефони вібрують від повідомлень, що не дає школярам зосередитися. Страх несвоєчасно відповісти другові чи випасти з обговорень у соцмережах не дає дітям сконцентруватися на навчанні. А чужі ідеалістичні фото та дописи створюють враження, що життя проходить повз них, доки вони сидять на уроках.

2. Учні більше спілкуватимуться наживо

«Сучасні діти більше не грають на перерві, вони дивляться в смартфони», — вважає міністр освіти Франції Жан-Мішель Бланк. «Діти спілкуються винятково зі своїм телефоном, вони втратять здатність спілкуватися один з одним», — заявляє керівник елітного Шиплейк Коледжу (Велика Британія), в якому учнів карають за використання телефонів.

3. Поліпшиться здоров’я

Фізичне, бо з гаджетами діти мало рухаються, від чого страждає серцево-судинна система. І психічне, адже дослідження свідчать: у тих, хто проводить понад дві години на добу в соцмережах, із більшою ймовірністю виявляють психічні проблеми.

Одна з них — анорексія та інші розлади харчової поведінки. Так, у приватній школі для дівчат у Страуді (Велика Британія) телефони заборонені через програми, які підраховують кількість калорій і кількість кроків. Педагоги помітили: учениці 7-11 років пропускали обід та сиділи на дієтах, якщо їм не вдавалося вписатися в модельні стандарти. А ось старшокласницям смартфони дозволені, адже в них вже сформувалися здорові звички.

4. Зменшиться рівень інтернет-залежності

У США ще у 2000-х влаштовували літні табори «цифрової детоксикації», щоб діти певний час проводили без гаджетів. У багатьох навчальних закладах Великої Британії телефони в школах заборонені лише найменшим учням, бо вважається, що в цьому віці вищий ризик інтернет-залежності. Приміром, у Брайтонському коледжі з 10 років телефони дозволені двічі на тиждень, а з 11 — чотири рази. В учнів віком до 9 років мобільні тимчасово обмінюють на шкільні настільні ігри на кшталт «Монополії».

5. Призупиниться кіберцькування та секстинг

Секстинг — надсилання через мобільний телефон повідомлень сексуального змісту або еротичних фотографій чи відео. Західні експерти кажуть, що зараз це досить поширене явище серед підлітків. Отож прихильники заборони телефонів у школах мають надію, що хоча б на час занять секстинг серед учнів припиниться.

Можливо, ця заборона допоможе боротися і з кіберцькуванням, тобто булінгом в інтернеті. Учні не писатимуть жорстоких коментарів колективним жертвам. Немає гаджета під рукою на заняттях — буде менше принизливих знімків однокласників, які розповсюджують у соцмережах. Навіть педагоги побоюються, що їх знімають на відео.

У Баварії (Німеччина) такий самий закон, як прийняли у Франції, діє з 2006 року — після викриття поліцією порнографічних і жорстоких зображень на смартфонах багатьох учнів. А ось в австралійському Квінслендському коледжі йдуть навіть на порушення недоторканності приватного життя учнів. Щоправда, з письмової згоди батьків. Педагоги переглядають будь-який підозрілий вміст на телефонах учнів. Якщо знаходять докази секстингу чи кіберцькування, учнів відраховують.

Аргументи критиків

1. Порушиться «цифрова пуповина» з батьками

Саме так називають у пресі можливість бути на зв’язку протягом дня та визначати місце розташування дітей за GPS. Батьків лякає, що син чи донька загубляться, потраплять у халепу і не зможуть порадитися, залишаться без підтримки чи телефонної консультації.

Неможливість почути голос дитини протягом дня може підвищити тривожність сучасних батьків. У США саме через це відбуваються зворотні процеси. У 2015 році влада Нью-Йорка зняла заборону на телефони в школах, яка тривала 10 років. Та й у Франції батьки, що протестують проти нового закону, найчастіше незадоволені саме цим. Тим паче, з безпекою в школах не все гаразд. Чимало школярів смартфон врятував від кривдників просто в приміщенні чи дворі навчального закладу.

2. Учнів ізолюють від реальності

«Заборонено йти в реальне життя» — такий напис ви не можете повісити в школах», — звертаються до освітян учителі в Карлштадті (Баварія). Там заявили, що не будуть виконувати вимогу про заборону мобілок. На їхню думку, варто навчати дітей безпечного використання інтернету та гаджетів, а не забороняти їх.

На думку міністра освіти Італії Валерії Феделі, якщо ви залишите дитину наодинці зі смартфоном, імовірно, вона буде обдурена фейком або стане жертвою кіберзлочинців. Якщо ж учня наставляє кваліфікований учитель, він зможе багато чого пояснити. У цій країні планують зняти заборону на мобільні телефони на уроках, яка існує з 2007 року.

3. Втратять сучасні засоби навчання

Це все одно, що відмовитися від тисяч комп’ютерів. Так вважають у США, Канаді, скандинавських країнах — там, де є програми включення гаджетів школярів у навчальний процес. Практика BYOD (Bring your own device, тобто «Принеси свій пристрій») діє у школах Бельгії з минулого року, а в Канаді — з 2012.

---

---

У школі Св. Юліана (Ньюпорт, США) немає паперових щоденників — усі дані зберігаються в «хмарі», а викладачі використовують Twitter, щоб давати інструкції учням. Уроки там знімають на відео і переглядають вдома.

У Портсмуті учні активніше почали вчити географію, відколи задіяли смартфони: створюють подкасти, анімацію, використовують GPS і картографічні програми. А найбільш популярний геокешинг — гра із застосуванням супутникових навігаційних систем: пошук схованок на території школи за допомогою географічних координат.

Навіть учням молодших класів, щоб заохотити їх читати й писати, вчителі шлють смс із загадками та історіями.

В Ірландії, де рідну мову учні знають погано, а думають та спілкуються англійською, вчителі під час занять відправляють їм голосові повідомлення з ірландськими словами.

4. Учням неважко обійти правило

Журналіст The Independent Стівен Морріс провів власне дослідження: чи виконуються правила в тих навчальних закладах, де вже введено заборону на смартфони. Школярі розповіли про безліч хитрощів. Наприклад, в учнів два телефони, один з яких вони здають на вході в школу, а іншим потайки користуються. А один школяр продемонстрував, як за 30 секунд обійти батьківський контроль: погуглити іспанські слова на будь-які заборонені теми та вводити саме їх.

ПРАВИЛА
використання персональних цифрових засобів зв’язку, запису та відтворення аудіо та відео учасниками освітнього процесу в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів

1. Під час уроків, виховних годин чи позакласних заходів, а також під час перебування в шкільній бібліотеці необхідно вимикати або переводити телефон (смартфон, планшет тощо) у режим «без звуку».
2. Під час проведення уроків чи інших заходів мобільний телефон не повинен знаходитись на робочому місці учня, якщо це не передбачено планом уроку.
3. Зв’язуватись по потребі по телефону можна тільки під час перерви.
4. Не залишати без догляду мобільний телефон, навіть коли ненадовго залишаєте своє робоче місце.
5. Відповідальність за збереження мобільних телефонів адміністрація та педагогічний колектив школи не несе.
6. У випадку крадіжок мобільних телефонів дирекція та вчителі не вживають жодних заходів щодо їх пошуку.
7. Заборонено фотографувати мобільним телефоном, робити звукові записи або ж знімати ним відео під час уроків та виховних заходів без відповідного дозволу.
8. Не використовувати чужі мобільні телефони в своїх цілях та повідомляти їх мобільні номери третім особам без дозволу.
9. Дотримуватись вироблених у суспільстві норм застосування мобільних телефонів учнями під час перерв та в позаурочний час.
10. Дані правила мають силу статутних вимог, а тому за їх порушення учні несуть відповідальність, передбачену Статутом школи.

Телефони в школах: «за» і «проти»

Чи потрібні телефони у навчальному процесі чи ні? Чи діє заборона в українських навчальних закладах? Про все та інше – у нашому матеріалі.

Мобільні телефони стали не лише повсякденним засобом спілкування, але, останнім часом, перешкодою для навчання школярів. Сучасні діти змалку можуть користуватися будь-яким гаджетом без допомоги батьків, тож не дивно, що вже у дошкільному віці більшість з них має мобільний телефон.При чому, активно вони використовують їх і в школі: на уроках, під час перерв, виховної години тощо. Замість того, щоб концентрувати свою увагу на вчителеві і вивчати новий матеріал, школярі часто відволікаються на мобільні телефони, звертають увагу на неактуальну для них інформацію, соціальні мережі, ігри. Проблема «постійного зависання у телефоні» порушувалась у процесі дискусії між батьками, вчителями, психологами та експертами. Кожний з них дотримується своєї думки. З одного боку, телефон – це міні-комп’ютер у кишені і швидкий доступ до потрібної інформації, а з іншого – це ключ до розваг.

Журналістки «Всеосвіти» вирішили більш фундаментально підійти до цієї проблеми і дослідити, яка ситуація з гаджетами в українських школах, і як Америка і Європа намагаються подолати проблему «зависання» в телефонах.

У 2007 році в Україні була ухвалена заборона на користування мобільних телефонів всіма учасниками навчально-виховного процесу (учнями, студентами, викладачами). Ситуація змінилась у 2014 році – Міністерство освіти і науки відповідним указом ухвалила зняти введену в 2007 році заборону. Деякі європейські країни вже давно почали бити на сполох і забороняти користування гаджетами на уроках. Тобто учень перед початком уроку здає його вчителеві, а опісля – телефон повертається. У більшості випадків школи мають свій устав і відповідні правила, які регламентують користування гаджетами в навчальному закладі. До прикладу, така заборона діє в США, Франції, Греції, Таджикистані та ін. Як правило, учні приносять телефон до школи, але діставати його із портфеля, говорити, фотографувати, знімати відео – не можна.

В Америці заборона на користування телефонів почала діяти ще в 2007 році,  власне, як і в Україні. Але за останні 10-15 років ця заборона поступово починає втрачати свою актуальність і лише понад 35% учнів продовжують дотримуватися відповідних правил, а от всі інші – ходять з телефонами. Нещодавно у Франції ухвалили закон про заборону гаджетів у навчальних закладах, який діяв з 2010 року. Проте цього разу закон жорсткіший і вже з початку навчального року на учнів чекатиме нововведення.В Україні заборона користування гаджетами діє не у всіх навчальних закладах, хоча певні намагання в Міністерства були. Тим часом, в одному з інтерв’ю, Міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, висловила свою думку щодо заборони телефонів: 

Школа повинна мати хоч якусь автономію. Не може міністерство все регулювати у 16 020 школах. Є якісь стандартні вимоги. Якщо мобільні телефони заважають навчальному процесу, школа може розробити правило щодо їх використання, тому що кожна з них має свій статут і внутрішній розпорядок. Я, наприклад, переконана, що не можна позбавляти батьків можливості спілкування з дитиною впродовж навчального дня. Але для цього можуть бути тільки перерви. Тому рішення може бути таким: діти заходять в клас на урок, складають в скриньку свої мобільні телефони, відключивши звук. А на перерві – будь ласка, візьміть свій мобільний і передзвоніть до батьків. Тут важливо застерегти права усіх, але такі речі не можуть регламентуватись міністерством.

Ми вирішили поспілкуватися з учнями та їхніми батьками і дізнатись, що вони думають на рахунок заборони телефонів на уроках. 12-річна Анастасія навчається в одній із столичних школ і вже перейшла до 6-го класу. Юна школярка вважає, що телефони потрібно забирати перед початком уроків:

Я вважаю, що потрібно продовжувати забирати телефони перед початком уроків, і віддавати, наприклад, на перерві. Діти дуже відволікаються, потайки грають в ігри.

Школярка також зізналась, що вчителька з малювання інколи дозволяє їм шукати картинки в інтернеті для натхнення, але не довго. В школі, де навчається Анастасія, трапився ще один випадок: у хлопчика забрали телефон і він почав дуже сильно гніватись, кричати на вчительку, що вона не має права забирати його особисті речі. Він збирався утікти з уроку, але натомість, мовчки сидів і не розмовляв з вчителькою. Виявляється, учні знаходять безліч способів, як обійти заборону. До прикладу, хтось приносить два телефони – один здає, а інший ховає і залишає собі. А ось як,зі слів однієї мами, в київській школі почали вирішувати цю проблему. Заборону користування гаджетами підтримали і проголосували усі батьки і здавалось б, усе чудово. Але насправді, після закінчення загальних зборів батьки деяких учнів підійшли до вчительки і суворо наголосили, щоб вона у жодному разі не забирала у їхніх дітей телефони. Педагоги опинились у двоякій ситуації: тобто одним користуватися можна, а іншим – ні.   Користування гаджетами призводять до небезпечних наслідків. Це підтверджує прикра історія, яка трапилась в одній із київських шкіл. Школярка на перерві щось із захопленням грала на планшеті. Вчителька підійшла до неї, попросила полишити забавку і так сильно не зациклюватись на грі або ж, у такому випадку, вона забере планшет. Учениця відповіла, що це її особиста власність і вона не має права цього робити.

Незабаром дівчинка спускалась сходами, тримаючи в руках планшет, раптово спіткнулася і впала. В результаті, вибила два зуби, а батьки звинуватили у всьому вчительку. Викладачка відповіла, що робить те, що входить в її обов’язки. Тож забирати планшет вона не мала права.

На жаль, але в інтернеті можна знайти відео, де діти зациклившись у планшетах чи телефонах, втрачають пильність і попадають у прикрі ситуації. Ці випадки навіть притаманні дорослим, які також не звертають увагу на проїжджаючі поряд машини. Чому ситуація непідконтрольна вчителям і що вони можуть зробити, щоб дана заборона запрацювала?