Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.

Загадала бабуня, що  Дениско перебрав дві склянки гречаних круп на кашу: там же і насінинки бур'яну трапляються, і «колінця» від стебел, і навіть манюні грудочки землі. А від усього того хіба може бути каша смачна!
Сів Дениско за стіл, чисті крупинки відгортає по ліву руку, а весь непотріб — по праву.
Тільки робота ця загайна і вимагає великого терпцю та уваги, а на Дениска швидко ліньки напали. От він і перебрав крупи абияк.
Бабуня ж була певна, що Дениско попрацював на совість, і висипала крупи в окріп.
Зварилася каша. Сіли всі вечеряти. Коли це Дениско як підскочить:
— Ой! Що ви мені підсунули! — і виплюнув на край тарілки крем'яшка.
Всі повернули до нього голови, а бабуня відклала набік ложку і з докором сказала:
— Це дякуй тому хлопчикові, що крупи перебирав. Все йому, бач, ліньки.
— Е, лінивому й нитку перервати важко,— підтакнув тато.
— Щира правда,— не втримавшись, докинув і своє слово дідусь. — Лінивий сидячи спить, лежачи робить.
— Ледачому завше ніколи,— посміхнулася мама. — Вранці росяно, в обід душно, а ввечері комарі кусають.
— Знаю, знаю,— винувато закліпав очима Дениско. — Хочеш бути щасливим, не будь лінивим...

Прочитай, як Дениско виконав доручення бабусі.

· Як оцінили вчинок хлопчика бабуся, тато, дідусь, мама?

· Що цікавого ти помітив у їхніх словах?

· Знайди слова, що підказують, з якою інтонацією слід читати слова Дениска, бабусі, тата.

·   З чого видно, що Дениско добре зрозумів свою провину?

 

 Перечитай виділені речення. Вони є народними прислів'ями. Запам'ятай їх і вживай у власному мовленні.