Катування секундоміром, яке прийшло в українську школу з радянської, нарешті скасували. Більше ніхто не перевірятиме, скільки слів за хвилину може прочитати учень. Така практика, стверджують психологи, доволі стресова, а користь із неї невелика. Натомість розширено якісний показник, якому вчитель має навчати дітей.

«Відтепер не є важливим, скільки слів на хвилину бубонить дитина на контролі в завуча, а важливо, чи читає дитина правильно, виразно, плавно, чи зрозуміла вона прочитане, чи може відповісти на запитання», – пояснює Іванна Коберник.

Зокрема учні 2 класу наприкінці навчального року вже мають уміти читати вголос «правильно, свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких слів)», також уміти читати мовчки, володіти різними темпами читання, чітко артикулювати слова, ставити правильні наголоси, відповідати на запитання щодо прочитаного, пояснювати знайомі і знаходити незнайомі слова, робити припущення щодо розвитку сюжету тощо. 

У 3 і 4 класах ці навички розвиваються й поглиблюються.